Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 2 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Військо запорозьке
СообщениеДобавлено: 14 мар 2008, 11:08 
Не в сети
Модератор
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 фев 2008, 21:33
Сообщений: 367
Баллы репутации: 35

Повысить репутациюПонизить репутацию
Військо Запорозьке — у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запорожжі, а від середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом. Через розходження політики керівників Гетьманщини і кошових отаманів Запорозької Січі наприкінці XVII століття, єдність "Війська Запорозького" як єдиного військово-полтітичного тіла була порушена, що відбилося у появі терміну "Військо Запорозьке Низове", яким позначали Січ і підконтрольні їй території.

Держава Війська Запорозького в основних рисах сформувалася протягом 1648—1652 років у ході Визвольної війни українського народу. Вирішальну роль у політичному житті війська відігравав виборний гетьман, якому належала вища військова, адміністративно-політична й судова влада. Провідною верствою виступала козацька старшина, основною соціальною опорою — козацтво, особливо вільне козацтво.

Після спроби Богдана Хмельницького заснувати монархію, форма правління у Війську Запорозькому еволюціонувала від демократичної до аристократичної республіки.

Ускладнення внутрішньо- та зовнішньополітичних обставин на рубежі 50—60-х років XVII ст. призвело до поляризації пропольськи та промосковськи орієнтованих сил, що вилилось у 1663 році в утворення двох гетьманатів, які, спираючись на різні зовнішньо-політичні сили і протистоячи один одному, домагалися об'єднання Війська Запорозького. Після невдачі програми Петра Дорошенка у 1676 році правобережний гетьманат припинив своє існування.

Загострення соціального протистояння, нездатність старшини після смерті Б.Хмельницького висунути легітимного лідера, зовнішньополітичні втручання, а потім і відвертий тиск — усе це призвело до деградації державної сутності Війська Запорозького та його поступової інкорпорації до політичних структур Російської імперії

_________________
-Саид ты зачем убил моих людей?
-Стреляли


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 
google adsense
Информация о сообщении
 Заголовок сообщения: Re: Військо запорозьке
СообщениеДобавлено: 14 мар 2008, 11:17 
Не в сети
Модератор
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 фев 2008, 21:33
Сообщений: 367
Баллы репутации: 35

Повысить репутациюПонизить репутацию
Козáцьке вíйсько — збройні сили українського козацтва в 16-18 ст. Козaцьке військо виникло в кінці 15 — на початку 16 ст. в ході тривалої боротьби українського народу проти феодального гноблення, а також проти польсько-литовських загарбників і турецько-татарської агресії. Найпершою організаційною формою козaцьке військо були окремі загони — ватаги. Після об'єднання ватаг навколо Запорізької Січі до кінця 16 ст. утвердилися основні принципи комплектування і мобілізації козaцького війська, характер його організаційної структури, система керування та забезпечення, намітилися основні напрями його стратегії і тактики. Від Запорізької Січі козaцьке військо дістало назву Запорізького війська. Згодом не лише за порогами, а й в Середньому Придніпров'ї сформувалися козацькі частини. Населення, що покозачилося, організовувалось на зразок Запорізького війська. З середини 17 ст. козаків, які жили за межами володінь Запорізької Січі, називали городовими, на відміну від запорожців — низових. Кожний козак був зобов'язаний відбувати військову службу. В 16 — 1-й пол. 17 ст. до козaцького війська приймали кожного охочого, незважаючи на його станову належність. В цей час у військо вступали переважно селяни-втікачі та міська біднота, щоб позбутися феодально-кріпосницького гноблення. Після 1654 р. вступ до козaцького війська феодально залежних селян на Лівобережній і Слобідській Україні був поступово заборонений і замінений набором козаків, записаних у козацькі компути (списки). Вільний вступ до козaцького війська найдовше зберігався на Запорізькій Січі.

З часів свого виникнення козaцьке військо вело невпинну боротьбу проти польсько-шляхетських загарбників, турецько-татарської агресії, а згодом — московського зазіхання. Щоб підірвати силу опору козацтва і ослабити визвольний рух українського народу, польсько-шляхетський уряд створив із заможних козаків у 70-х рр. 16 ст. так зване реєстрове козaцьке військо, надавши цим козакам деяких прав та привілеїв і встановивши їм платню. Проте спроби використати реєстровців для придушення народних рухів успіху не мали. Переважна більшість не включених у державний реєстр, так званих нереєстрових козаків, не визнавала влади шляхетської Польщі і йшла на Запорізьку Січ. Спираючись на Січ, як на свій організаційний військовий центр, нереєстрове козaцьке військо з кінця 16 століття об'єднало розрізнені антифеодальні виступи селян та міської бідноти в єдиний визвольний рух, який набрав характеру народної повстанської боротьби. Селянсько-козацькі повстання кінця 16 — 1-ї пол. 17 ст. та численні спільні козацькі походи запорожців та донських козаків проти турецько-татарських агресорів сприяли дальшому розвиткові та удосконаленню організаційних форм козaцького війська й зростанню його ролі у визвольній боротьбі українського народу.

Основна бойова сила українського козацтва в кінці 16 — 1-й пол. 17 ст. — піхота. Кінноти, як окремого роду військ, у козaцькому війську до середини 17 ст. не було. Козацька піхота відзначалася високими бойовими якостями. Польський мемуарист Я.Собеський, який спостерігав дії козацької піхоти під час Хотинської війни 1620—1621 рр., назвав її найсильнішою у світі. Піхота обслуговувала козацький флот, що також відзначався високими бойовими якостями. Маючи різноманітну зброю близького і далекого бою, козaцьке військо, яке сучасники називали «вогнистим» або «рушничним», особливо добре було забезпечене вогнепальною зброєю — мушкетами, пістолями, перевершуючи в цьому західноєвропейські армії. Серед холодної зброї перше місце належало шаблі, що була символом військової доблесті козака. У рукопашному бою козаки також застосовували списи, ножі, мечі, келепи (бойові молотки). Проти ворожої кінноти розкидали «якірці» або «рогульки». Крім того, на озброєнні козaцького війська довгий час зберігався стародавній лук зі стрілами. Артилерія (армата), як окремий рід військ, з'явилася у козаків з 2-ї пол. 16 ст. Вона мала важкі і середні калібри, але особливо поширеними були легкі рухливі гармати — фальконети. Кількістю і майстерністю бойового застосування артилерії козаки переважали польсько-шляхетське військо. Хоч допоміжні війська не були окремими формуваннями в козaцькому війську, однак вони були досить численні і складалися з погоничів, фахівців для ремонту гармат, ручної зброї, побудови укріплень тощо.

Організаційними і тактичними одиницями козaцького війська були полк, сотня, курінь. Командний склад становила козацька старшина. Полк налічував тисячу і більше чоловік. Ним командував полковник, сотнею — сотник, курінь очолював курінний отаман. Головнокомандуючим усього козaцького війська був гетьман. З середини 17 століття на Запорізькій Січі обирався кошовий отаман, який у поході підлягав гетьманові. При гетьманові була генеральна старшина, при полковнику — полкова, при сотнику — сотенна. Старшина, зокрема гетьман, обиралася на козацькій раді. Пізніше полковників і сотників призначав гетьман. Старшині при обранні надавалися символи її влади: гетьманові — булава і бунчук, полковникові — пернач, який був не лише ознакою влади, а й бойовою зброєю.

Складні умови життя, героїчна боротьба проти іноземних загарбників та феодально-кріпосницького гніту, постійна небезпека військових нападів, виробили у козаків високі моральні й фізичні якості. К. В. відзначалося стійкістю в боях, винятковою здатністю переносити важкі переходи в найнесприятливіших умовах, а також твердою і суворою дисципліною. Козaцькому війську були властиві взаємодопомога і взаємовиручка, широка ініціатива окремих бійців і загонів та методи партизанської боротьби — маневрування, мобільність, динамічність, раптові напади, засідки, нічні рейди.

Найяскравіший період в історії козaцького війська пов'язаний із визвольною боротьбою українського народу 1648—1654 рр. Загін запорозьких січових козаків на чолі з гетьманом Б.Хмельницьким та реєстрові козаки, що повстали в Кам'яному Затоні і приєдналися до запорожців, були бойовими силами, що розпочали визвольну боротьбу. Рушійною силою цієї боротьби було поневолене селянство. Повстанську армію Б.Хмельницький за допомогою козацької старшини сформував протягом 1-го року війни з козацьких і селянських загонів. До осені 1648 р. чисельність повстанської армії, що дістала назву Запорізького війська, досягла 150—200 тис. чоловік. Під час народно-визвольної війни завершилося удосконалення організаційних форм козaцького війська. У зв'язку з масовим покозаченням селянства зріс кількісний склад полків і сотень, які стали не лише військово-тактичними, але й адміністративно-територіальними одиницями. Основним формуванням повстанської армії, головною її ударною силою залишалася піхота. Однак Б.Хмельницький, з метою протистояти польсько-шляхетському війську, почав формувати козацьку кінноту, що невдовзі склалася в окремий рід війська.

Після 1654 р. козaцьке військо становило автономну частину російських збройних сил. Чисельність українського козaцького війська за Березневими статтями 1654 р. мала дорівнювати 60 тис. чол. У 2-й пол. 17 ст. українські збройні сили складалися з 10 лівобережних козацьких полків, 5 слобідських полків і війська Запорізької Січі. Пізніше було створено охотницьке (наймане) козацьке військо з піхотних (сердюки) і кіннотних полків. Головнокомандуючим українського козaцького війська під час війни був російський воєвода, який також очолював російські збройні сили, що брали участь у воєнних діях. Лівобережним і охотницьким козaцьким військом командував безпосередньо гетьман, військом Запорізької Січі — кошовий отаман, слобідські полки підлягали російському командуванню. У 60-80-х рр. 18 ст. царський уряд скасував політичну автономію Лівобережної і Слобідської України, одночасно ліквідувавши збройні сили українського козацтва. На початку 18 ст. було встановлено контроль над козaцьким військом. У 1706 р. керівництво ним доручили командирові так званої Української дивізії. В подальшому царський уряд зменшив кількісний склад козaцького війська і поступово перетворив козацькі військові частини на регулярне військо російської армії. В 1765 р. слобідські козацькі полки замінені гусарськими полками. Після зруйнування Запорізької Січі (1775 р.) було ліквідоване Запорізьке військо. У 1783 р. царський уряд перетворив лівобережні козацькі полки на регулярні частини російської армії.

_________________
-Саид ты зачем убил моих людей?
-Стреляли


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 2 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB


Популярное

Раздел: Российская империя

Хутора, находки
Хутора, находки

Хутора, находки
Хутора, находки

Хутора, находки
Хутора, находки


Раздел: Антика

Антика, Рим, находки, монеты
Антика, Рим, находки, монеты

Антика, Ольвия, находки, монеты
Антика, Ольвия, находки, монеты


Раздел: Скифы, Сарматы

Скифы, Сарматы, Славяне, Киммерийцы
Скифы, Сарматы, Славяне, Киммерийцы


Раздел: Война

Война, находки, коп
Война, находки, коп



Раздел: Московское царство

Москва, монеты, серебро, находки
Москва, монеты, серебро, находки



Раздел: Козацкая Украина

Украина, козаки, находки
Украина, козаки, находки


Инструмент